Шановні читачі!
Ця стаття є підсумковою — восьмою частиною аналітичної серії про «Формування сільськогосподарського капіталу» та використання фінансування в агросекторі Туреччини. Раніше ми розглядали тему «Чому фермери так сильно боргують?». Тепер — системний аналіз офіційних статистичних даних світового та турецького рівня.
Основні висновки:
- За період 2013–2023 років світове валове формування основного капіталу у сільському господарстві зросло на 35,7% у доларовому еквіваленті, у Туреччині — лише на 2,63%. Частка країни у світовому капіталі знизилась із 2% до 1,56%, а за обсягами країна опустилась з 10-го на 11-те місце.
- За той же період індекс валового формування основного капіталу (базовий 2015=100) у світі збільшився на 33,7%, у Туреччині — на 9,8%. Частка країни зменшилась із 1,85% до 1,52%, а рейтинг — з 9-го на 11-те місце.
- Чисте накопичення капіталу (Net Capital Stock) у світі зросло на 30,7% (доларова оцінка), у Туреччині ж впало на 29,8%. Частка країни у світі знизилась із 2,29% до 1,23%, рейтинг — з 12-го на 14-те місце.
- Аналогічні показники у сталих цінах (2015=100) показують падіння чистого накопичення капіталу в Туреччині на 24,85%, тоді як у світі — зростання на 28,6%. Частка країни впала із 2,08% до 1,21%, рейтинг — із 12-го на 16-те місце.
- У національній валюті — турецьких лірах (TRY) — за 2013–2023 роки валове формування основного капіталу зросло на вражаючі 1280% (з 22 млрд до 282 млрд TRY), а чистий капітал — на 876% (з 243 млрд до 2,23 трлн TRY). Проте, враховуючи інфляцію та девальвацію, реальні показники капіталу знизилися.
Суть проблеми:
Хоча в номінальному вимірі (TRY) інвестиції у сільське господарство виглядають дуже значними, реальні обсяги капіталовкладень (очищені від інфляції і валютних коливань) суттєво зменшились. Турецький агросектор втрачає позиції як всередині країни, так і на світовій арені за ключовими показниками формування і накопичення капіталу.
Фінансування сільського господарства: кредити vs. власні кошти
- У структурі банківських кредитів частка середньо- та довгострокових інвестиційних кредитів зросла з 40% до 60%. Проте це не означає, що фермери вкладали більше власних коштів або що кредити сприяли реальному збільшенню валового формування капіталу.
- Насправді, інвестиції, профінансовані кредитами, відобразились лише на рівні близько 30% валового формування капіталу. Це викликає питання:
- Куди ж насправді йдуть ці кредити?
- Чому ці гроші не трансформуються у виробничий капітал?
- Хто неправильно рахує або де є прогалини у статистиці?
Підсумок і питання до політиків:
Чому фермери так сильно боргують?
Чи інвестують вони у розвиток господарств?
Чи дійсно масштаби інвестицій відповідають заявленим сумам?
Значне зростання номінальних показників не гарантує реального покращення капітальної бази агросектору.
