Сільське господарство, харчова промисловість і рибальство є стратегічними галузями Європейського Союзу, що формують агропродовольчу систему вартістю понад 900 млрд євро. У цих секторах працює близько 30 мільйонів людей, тобто приблизно 15% усієї робочої сили ЄС.
Попри те, що ЄС залишається найбільшим експортером агропродовольчої продукції у світі, ситуація на ринку загострюється. Основні чинники тиску – імпорт з України та очікувана лібералізація торгівлі з країнами Mercosur.
Великі ферми проти дрібних: нерівна ситуація в агросекторі
За словами проф. Олександра Гжелака з Познанського економічного університету, ситуація є дуже неоднорідною:
– Ферми, які експортують м’ясо птиці, почуваються добре. Водночас багато зернових господарств стикаються з проблемами через зростання конкуренції на світових ринках.
Зелений курс ЄС: добрі наміри, складна реалізація
Безпечна, дешева та екологічна їжа – такі очікування споживачів. Але фермери змушені виконувати нові, часто жорсткі екологічні вимоги, не отримуючи натомість чіткого фінансового стимулювання.
– Сільгоспвиробники не проти «Зеленого курсу», – зазначає експерт. – Але його впровадження через заборони й примуси, без чіткої системи підтримки, викликає спротив.
Без компенсацій – немає сталого виробництва
Нові обмеження щодо використання добрив, обов’язкове залишення частини полів під паром (угорування) – усе це зменшує врожайність і прибутковість.
– Якщо від фермера вимагають екологічних практик, то мають надати йому економічні інструменти, а не лише моральні заклики, – підкреслює професор Гжелак.
Зменшення фінансування агросектору в бюджеті ЄС
Хоча Спільна аграрна політика (САР) залишається другою за обсягом статтею бюджету ЄС, її частка стрімко скорочується – з понад 50% у минулому до трохи більш як 30% нині.
Сільгоспвиробники занепокоєні, що в наступному фінансовому періоді (2027–2034 роки) пріоритети зсунуться у бік оборони й безпеки, а сільське господарство відійде на задній план.
Конкуренція ззовні: ризик посилення нерівних умов
Угоди з країнами Mercosur та лібералізація торгівлі з Україною можуть привести до імпорту дешевших товарів, які не відповідають екологічним стандартам ЄС.
– Якщо ЄС висуває високі вимоги, він має і підтримувати, – резюмує Гжелак. – Без субсидій європейські фермери не витримають конкуренції з виробниками, які працюють за менш суворими правилами.
