Стратегія боротьби з килою капусти в озимому ріпаку — це не лише вибір стійкої до хвороби сорту. Це комплекс агротехнічних заходів, які зменшують ризик ураження вже на етапі планування сівозміни, підготовки поля та визначення строків посіву.
Кила капусти (Plasmodiophora brassicae) — один із найнебезпечніших ґрунтових патогенів ріпаку. Спори зберігаються у ґрунті десятки років, викликаючи деформації кореневої системи, загальмування росту і великі втрати врожаю. Часте повернення капустяних культур у сівозміну значно підвищує ризик поширення хвороби.
Основи профілактики
- Сівозміна. Найефективніший спосіб боротьби — дотримання сівозміни з мінімум 4–5-річною перервою між культурами капустяної групи (ріпак, гірчиця, редька, ріпак тощо). Включення в сівозміну зернових, бобових, картоплі та кукурудзи допомагає знизити запас спор у ґрунті.
- Вапнування і контроль pH. Кила розвивається у кислому середовищі. Тому підтримання рН ґрунту на рівні 6,8–7,5 шляхом регулярного вапнування — ключовий елемент профілактики. Використовують як повільнодіючі вапна вуглецеві (CaCO₃), так і швидкодіючі оксидні (CaO).
- Гігієна господарства. Очищення техніки від ґрунту після роботи на заражених ділянках запобігає переносу інфекції. Необхідно також систематично контролювати і знищувати бур’яни з родини капустяних, усувати самосіви ріпаку та ретельно приорювати рослинні рештки.
- Оптимальний строк сівби. Пізніший посів може зменшити тиск патогену, оскільки обмежує віконце інфікування. Проте занадто пізній посів негативно впливає на розвиток кореневої системи і зимостійкість, тому рішення варто приймати з урахуванням умов конкретного поля.
- Вибір стійких сортів. Використання сортів, стійких до килі, таких як InVigor® Crossfit (стійкий до патотипів P1 і P3), значно посилює ефективність боротьби. Важливо пам’ятати, що навіть при використанні стійких сортів не можна нехтувати іншими профілактичними заходами.
Інтегрований підхід
Тільки комплексне поєднання сівозміни, контролю pH, гігієни, оптимальних строків сівби та стійких сортів забезпечить тривалий контроль за поширенням килі капусти та мінімізує економічні втрати.
