В Україні тривають жнива, однак через цьогорічну посуху очікується досить неоднорідний врожай пшениці за регіонами. Про якість і кількість зерна, а також про вплив споживання борошна на здоров’я говорили із Лакатошом Золтаном, головою правління компанії Hajdú Gabona Zrt.
Врождь пшениці постраждав після зими
Компанія Hajdú Gabona Zrt має багаторічну історію — її попередницю заснували ще 1843 року 400 жителів Дебрецена для будівництва млина, що з’явився 1847–48 року. З того часу у регіоні розвинене інтенсивне зерновиробництво. Нині компанія постачає борошно та зернові продукти для близько мільйона споживачів.
Золтан Лакатош, який працює у галузі понад 40 років, зазначає, що цьогорічна пшениця несподівано погано вийшла з-під зими: «Рослини стояли немов цвяхи у ґрунті, жодної кущистості не було. На щастя, квітневі дощі підняли розвиток, але влітку колос зазнав теплового удару. Через це якість зерна погіршилась, зернівки не дозріли повноцінно, і колос став щільним».
На основі цих спостережень Лакатош очікує середній врожай пшениці. Якщо його прогнози справдяться, загальний збір становитиме близько 5 мільйонів тонн. З них близько 1 мільйона тонн використає млинова промисловість, 1,3–1,4 мільйона тонн піде на виробництво кормів, 300 тисяч тонн – на насіння, а 200 тисяч тонн – для промислових потреб. Враховуючи це, навіть буде можливість експортувати зерно.
Необхідні зміни у сільському господарстві
Зростання частоти посух змушує фермерів переходити на посухостійкі сорти пшениці, а також змінювати технології обробітку ґрунту. Лакатош наголошує, що минулі виробничі стратегії тепер не гарантують прибутковість.
Він також попереджає про зростаючу конкуренцію на ринку з боку Росії, України, Казахстану — країн-експортерів зерна, які можуть навіть витіснити угорське зерно з традиційних ринків збуту, зокрема італійського.
Зокрема, фермери почали вирощувати французькі гібридні сорти пшениці, які мають потенціал давати врожай 7-8 тонн з гектара за оптимальних умов. Проте млинарська промисловість не надто прихильно ставиться до них через товсту оболонку зерна, що ускладнює помел. Попри це, ці сорти набирають популярності.
Лакатош попереджає, що не варто зосереджуватися на низькоякісних сортах європейської пшениці чи кормовій пшениці, адже це погіршить конкурентоспроможність, яка ґрунтується саме на високій якості.
Зміна споживчих настроїв
Окремо Лакатош відзначив, що на споживчому ринку посилюється негативне ставлення до вживання борошняних виробів через поширення інформації про їх потенційну шкоду здоров’ю. Це вже починає впливати на поведінку покупців.
«Сьогодні ми не завжди знаємо, що саме їмо. Якщо раніше бабусі приносили з млина свіжий млинський продукт, то зараз у магазинах купують готові заморожені пекарські напівфабрикати, які викликають питання щодо справжнього складу», — зазначає він.
Крім того, через популярність здорового харчування сформувався тренд уникати виробів з борошна через побоювання зайвої ваги. Як наслідок, споживання борошна в домашніх господарствах щороку зменшується на 1–2%, і ця тенденція, ймовірно, збережеться.
