
У сезон збору малини варто замислитися, де саме висадити цю смачну ягоду, аби мати щедрий власний урожай. Як показала агролісомеліоративна демонстрація дослідної станції у Фертеді, малину найкраще садити в тіні дерев.
Малина за походженням — лісова рослина. Хоча сучасні сорти створені із залученням численних американських і азійських різновидів, вони зберегли потребу в прохолодному, злегка вологому середовищі. Унаслідок зміни клімату рослина все частіше зазнає стресів. В Україні малина дозріває саме тоді, коли температура досягає +35 °C і більше, а в повітрі панує посуха.
Спека та нестача вологи негативно впливають на формування пагонів заміщення, що знижує кількість гілок і, відповідно, обсяг урожаю. Надмірне сонячне проміння спричиняє опіки як на ягодах, так і на листі. Хоча обпечені плоди залишаються смачними, вони непридатні для продажу.
Залежність від холоду та води
Існує й непрямий негативний вплив теплих зим. Для нормального плодоношення малина потребує періоду холодів: температура від 0 до +8 °C має триматися протягом щонайменше 1000 годин. Якщо цей показник не досягається, квіткові бруньки не розвиваються належним чином.
Подібний механізм вже спостерігався у абрикоса — за умов недостатньої кількості холодних днів дерева пізніше починають ріст, але водночас через стрімке весняне потепління цвітуть раніше, що збільшує ризик пошкодження весняними заморозками. У малини ця проблема може проявлятись не у вигляді втрати квіток, а в пошкодженні молодих пагонів.
Інша кліматична загроза — нерівномірність опадів. Дощі випадають рідше, але більшою кількістю, що призводить до розтріскування кори. У такі тріщини відкладає яйця малиничний комарик (малино-весняний комар), що може серйозно пошкодити пагони й викликати їхнє всихання. Коренева система малини розташована переважно на глибині 30–40 см, тому потребує регулярного зрошення. Вона також чутлива до перегріву ґрунту, що влітку трапляється дедалі частіше.
Який ґрунт потрібен?
Для малини найкраще підходять пухкі, середньосуглинисті ґрунти з високим вмістом органіки та слабо кислою реакцією. Така структура забезпечує хорошу здатність утримувати вологу, що дуже важливо в умовах змін клімату.
Досвід Фертеда: агролісівництво та ягоди
У 2017 році у Фертеді було закладено дослідну агролісомеліоративну ділянку, де висаджено тополю, малину, чорну смородину й ожину. Ягідні культури розташовано між рядами дерев. Перші результати показали, що саме малина найбільше виграла від такого розміщення: тут її врожайність була у 5–6 разів вищою, ніж на сонячних контрольних ділянках.
І хоча ґрунт на цій території не ідеальний для малини (він складається з вапнякового піску, покритого шаром гумусного ґрунту товщиною 30–40 см), мікроклімат виявився значно сприятливішим. Також чорна смородина добре реагує на затінок і вологість, тоді як у ожини різниця в урожаї між варіантами була незначною. Проте виявилося, що надмірне затінення також шкодить малині — тому на восьмий рік вирощування посадки тополі прорідили.
Що це означає для власного саду?
По-перше, для малини варто обрати місце, де після обіду вона буде захищена від прямого сонця. Найкраще висаджувати її біля плодових або декоративних дерев, або великих кущів. Такі сусіди не лише дають затінок, а й утворюють локальний мікроклімат із вищою вологістю. Навпаки, біля будівель або мурів — умови менш сприятливі: стіни нагріваються вдень і вночі віддають тепло, створюючи додатковий стрес для рослин.
Перед посадкою потрібно покращити структуру ґрунту — внести компост, а за необхідності — кислий торф. Таке підживлення важливе не лише для основного куща, а й для майбутніх пагонів, які формуватимуть урожай наступних років.