Поточну глобальну ситуацію на ринках добрив і зернових культур у 2025 році представили експерти компанії Osadkowski під час першої зустрічі з клієнтами та журналістами в рамках серії «Зелені Поля».

Ринок добрив: без паніки, але й без оптимізму

За словами Томаша Прусіновського, директора Відділу добрив компанії Osadkowski, середні ціни на добрива наразі не викликають великого занепокоєння – вони подібні до минулорічних. Але якщо порівняти ситуацію рік до року, то картина менш оптимістична. Наприклад, найнижча ціна в 2024 році була у лютому — 22 євро, а цьогоріч у квітні–травні — вже на 10 євро вища. Це може свідчити про потенційне зростання цін у другій половині року.

Дорожчають сечовина та добрива NPK

Сечовина подорожчала на 25% порівняно з 2024 роком. На ринку її небагато — поставки з Єгипту скоротилися через нестачу газу, Китай хоч і відновив експорт, але не проявляє значної присутності на глобальному ринку. Росія, ймовірно, переорієнтує свою продукцію на ринки за межами Європи.

Схожа ситуація з фосфатними добривами (DAP, MAP) — теж 25% зростання вартості. Через відсутність надлишків продукції виробники не зацікавлені знижувати ціни. Китай хоч і експортує фосфорні добрива, але робить це в обмежених обсягах, тому до осені корекції цін не очікується.

Ціни на калійні добрива (сіль калійна) також зросли приблизно на 15%.

Митні збори в ЄС з 1 липня 2025 року

З 1 липня 2025 року ЄС планує ввести митні збори на імпорт добрив:

• 40 євро/т – для азотних добрив (сечовина, аміачна селітра, сульфат амонію),
• 45 євро/т – для добрив групи NPK (DAP, MAP).

Однак, як зауважив Прусіновський, реального зростання цін це не спричинить, оскільки діятимуть безмитні квоти. Більше значення матимуть ціни на сировину, доступність добрив та світовий попит.

Ключові проблеми: несвоєчасна закупівля та нестача складів

Фермери часто відкладають купівлю добрив до моменту, коли їх вже потрібно вносити, що створює ризики браку добрив у сезон пікового попиту. Також обмежені складські потужності не дозволяють оперативно задовольнити потреби ринку.

Ринок зернових у Польщі: ближче до ЄС, але ще не разом

Польща вже належить до найбільших виробників зернових культур у Європі. Проте, як зауважив Сильвестер Ковальчик, координатор із закупівель Osadkowski, внутрішні ціни не завжди відображають європейські котирування. Причини — локальні особливості, зокрема:

• доступ до портів,
• можливості транспортування,
• завантаженість терміналів,
• державні втручання (дотації, обмеження імпорту, політичні рішення).

Інтеграція потрібна, але з урахуванням польських реалій

Польща прагне інтегруватися з європейським аграрним ринком, але для цього потрібні:

• системні інструменти підтримки,
• розвинена експортна інфраструктура,
• гнучкість у прийнятті локальних рішень.

Ковальчик наголосив, що шансом для Польщі є використання переваг євроінтеграції, зберігаючи при цьому контроль над національною аграрною політикою.