Великопольська Аграрна Палата разом із іншими воєводськими аграрними палатами, Національною Радою Аграрних Палат (KRIR) та Радою молодих фермерів при KRIR знову звернули увагу на недоліки публічного додатку „Заява про збитки сільгоспвиробництва”. Попри попередні звернення та апелі, система викликає значну критику серед фермерів.

Цього разу Національна Рада, реалізуючи вимоги з IV засідання Ради молодих фермерів, звернулася до Міністерства сільського господарства з низкою конкретних питань щодо прозорості та достовірності роботи додатку.

Що вимагають аграрні палати?

У зверненні до міністерства KRIR просить:

• Оприлюднити детальний алгоритм розрахунку збитків, що застосовується Інститутом аграрної економіки (IUNG-PIB).
• Пояснити, які саме екологічні параметри беруться до уваги.
• Розкрити методи обробки та агрегування метеоданих.
• Обґрунтувати юридичні підстави встановлення порогів збитків (наприклад, 30%).
• Запровадити механізм апеляції, що дозволить оскаржувати результати оцінки збитків від посухи.
• Змінити базу моніторингу посухи з календарного року на господарський.

Відповідь Міністерства

У відомстві пояснюють, що додаток „Заява про збитки сільгоспвиробництва” працює на основі даних із Системи моніторингу посухи, яка від 2020 року використовує радарну теледетекцію POLRAD, цифрові ґрунтові карти, а також інформацію з наземних метеостанцій і супутників.

Дані інтегруються для обчислення кліматичного водного балансу, ключового параметра для оцінки посухи. Алгоритми, за словами міністерства, є уніфікованими для всіх господарств і працюють відповідно до постанови Ради Міністрів від 27 січня 2015 року.

Але відсутність апеляції — головна проблема

Головний камінь спотикання — відсутність можливості оскарження результатів оцінки збитків. Міністерство наголошує:

• Результати додатку не є адміністративним рішенням.
• Вони не підпадають під процедури апеляції згідно з Кодексом адміністративного процесу.
• Всі оцінки автоматичні і не передбачають ручного втручання.

Це означає, що фермери, які не згодні з оцінками, не мають формальної можливості їх оскаржити, що викликає особливе незадоволення, якщо результати не відображають реальний стан справ.

Мінсільгосп: точні оцінки вимагають бухгалтерського обліку

У відповіді також зазначено, що детальні та точні розрахунки можливі лише за умови обов’язкового ведення бухгалтерії у всіх сільгоспвиробників та подання річної фінансової звітності. Наразі ж базою залишаються моделі та алгоритми.

Що далі?

Попри роз’яснення щодо роботи додатку, ключові вимоги аграріїв — введення апеляційної системи та перехід на господарський рік — залишилися без уваги. Тому зміни в найближчому часі малоймовірні, і фермери продовжуватимуть користуватися системними оцінками без можливості їх коригувати.